понедельник, 07 июня 2010
я - 2008 ностальжи
риальне, не открывайте, это ппц, там тучи фоток, которые только мне доставляют )))
фото




стихоМені подобається шаленіти:
Я теплий одяг не вдягаю,
Коли холодний (до мурашок!) вітер
Із жовтим листям грає.
Я посміхатись дуже полюбляю
Знічого, просто так, як квіти.
Сама з собою часто розмовляю.
Мені подобається шаленіти!
Мені подобається... ні... кохаю
Той запах, що лишився у кімнаті,
Коли, подарував частинку раю,
Пішов. Мені лишилось сумувати.
Але цей сум... спливе він швидко, знаю.
Розлука — це випробування серцю.
Я шаленію лиш тому, що я кохаю,
Та я упевнена —любов ця не минеться.
Я іноді не можу зрозумиіти,
Чому це я така щаслива...
О, як я полюбляю шаленіти
Знічого, просто так, от диво!
@темы:
сквозь очки,
моё тв.,
настроение,
что было,
звуки в голове,
фотоя
первые три и мне нравятсо.
четвертая вымученная, меня тогда заставляли сделать "что-то"
а пятая 2007-го года )
воот )))
И молодой Кляйн такой молодой, и в футболоньках с Раммштайн, и такой юный и несудорожный еще.
И гото-Кляйн такой красивый и такой... просто садо-мазо.
Ох. Фотоньки доставляют.
черт. очень точно, как мне кажется.
фото хороши!
несудорожный и точно невыдыхаемый.
такой Кляйн и мне нравится.
третья - моя любимая )
маша фелеева
а почему так кажется?))
а первая - это с праздника шестнадцатилетия на Чёрной речке.
тогда я сидела на корягах и играла со стрекозами.
было мило.
а ещё мы тогда переплывали ледяную речку и забирались на гору босиком, и смотрели на всех свысока.